Ювілейний апель УСС-ів

Був виїмково погідний, передвесняний день.  Станиця Братства УСС-ів в Монтреалі при співучасті й заходом усіх Ветеранських Організацій і громадянства завершила 60-ліття свого, початкого ву 1914 році Збройного Чину, посвяченням новонабутого пожертвами місцевої спільноти прапора, з написом на синьо-жовтих лентах: "Українські Січові Стрічьці   —  Монтреаль, Канада".

Ювілейні Святкування відбулися в неділю 16 березня 1975 р. у долішній залі УНО при вулиці Фейрмонт ч 405.  Діловий Комітет: голова й заразом господар торжества п. Богдан Панчук, майор (отаман) Українського Канадського Леґіону ім. Івана Мазепи, Іван Стельмащук - секетар, Віктор Бутковський - скарбник, Павло Ґенґало - фін. референт і члени: Ілля Гомонко, Василь Горбатюк, Юрій Гузар, Микола Нагорняк, Матвій Паска, Савчук Йосиф та в характері дорадників: Іван Король - зв'язковий, Яким Редчук, Теодор Давидович, Михайло Лебідь - УСС-и.  Недужий Франз Штик участи не брав.

За помислом п. Івана Короля декорація сцени промовисто до поваги й значення історичної хвилі була старанно виконана.   В обрамленні синіх занавісок, на стилевому килимі приміщено портрети Гол. Отамана Симона Петлюри і Полк. Євгена Коновальця, прибрані вишиваними рушниками і прапорцями. Вгорі, над ними майорів Державний Герб, по боках написи: 1914 рік - 1974 р.

На фонтоні естради на синьому полі золотими буквами виднів заклик: УСС - ЗА ВОЛЮ - Й ДЕРЖАВУ!  По боках красувалася емблема 60-літного Ювілею.

На удекорованих столах залі пломеніли синьо-жовті свічечки.

На окремому столику, по середині залі, пишався удекорований коровай з написом: 60-ЛІТТЯ УСС  —  жертвенне діло пані Христини Білокрилої, членкині місцевого Відділу ОУК ім. О. Басараб. Колюмни залі були теж удекоровані синьо-жовтими прапорцями й фестонами. Програма Свята проходила під командою військового темпа майора Б. Панчука, прикази виконували ветерани: адьютант  —  сотник Ярослав Кульба й поручник Юліян Захарчук. Під звуки барабанів, співу, гимну УСС-ів Гей у лузі . . . усіми присутніми на залі, ветерани маршуючи двома лавами внесли прапори: державний Канади, національний України, УСГ, СБВУ, 1 Дивізії УНА, Був. Вояків УПА, Українського Канадського Леґіону ім. І. Мазепи, а між ними одинокий прапор жіноцтва ОУК Відділу Монтреал в пам'ять жінок  –  воїнів Леґіону УСС-ів: О. Степанів, Софії Галечко, Павлини Михайлишин і в живих оставшої Анни Дмитерко-Ратич.   В асисті прапорів, серединою залі, молодь організацій МУНО, Пласту, СУМ-у, СУМК-У і Українського Католицького Юнацтва внесла розпростертий прапор УСС-ів та поклала його на великому барабані до посвячення.   На вступі голова Комітету, майор Б. Панчук відчитав молитву подяки за нас живих і за впавших на полях воїв за нарід свій і за рідну Батьківщину свою, а зокрема за поляглих УСС-ів, що 60-ліття історичної події їхнього Збройного Чину ми усі сьогодні достойно вудзначуємо.   На голос сурми, що заграла апель по впавших борцях-лицарях, похилилися прапори додолу.   Понад 250 осіб спинили свій віддих, у кожного в очах заблисли сльози.   Був це справжній одно-хвилинний салют героям України, що життя за її Славу, за її Правду, за Честь і за наш хоч битий але непобіджений, хоч обездолений, але нескорений український народ!

Запрошені та впроваджені сотником Ярославом Кульбою священики - капеляни Всеч. о. протопресвітер д-р Володимир Слюзар, пор. УГА і о. Ярослав Гайманович, пор. 1 Дивізії УНА довершили торжественного акту посвячення прапора.  Зацікавлена молодь слідкувала за красою церемоніялу - релігійного обряду нашої св. Церкви, співанним обома їй щиро відданими служителями. Синьо-жовті ленти для відзначення кумів при свяченні прапора, простягнуті були вздовж залі, а сльози зворушення лилися з віч українського Божого Люду.   Були це сльози вдяки Всевишньому за нагоду бути учасниками цієї великої з'яви зміряного і пройшлого кожного із нас.   Церемонію посвячення закінчив Всеч. о. Гайманович коротким, повним ентузіязму і патріотичного запалу словом священника-воїна.   І знову під трелі барабанів молодь передала дорогу реліквію-прапор п'яти ветеранам УСС-ам, що приклякувши поцілували і прийняли його в свої тремтячі руки та прикріпивши його до держака прапороносець Братства УСС-ів Яким Редчук примістив його посередині прапорів на естраді.

Історія прапора

Під час Академії Листопадового Зриву в 1973 р. майор Б. Панчук, голова тодішнього Комітету проголосив ідею придбання для Станиці УСС-ів в Монтреалі прапора.   В тій цілі усі клітини українських ветеранів гарячково забралися до збирання фондів на ту ціль. З нагоди 100-річчя народин сл. п. о. д-ра Августина Волошина, кол. президента Карпатської України й 35-річчя її Зриву до Волі, уладжено спільними зусиллями окрему академію, а осінню 1974 р. Баль червоної Калини. Зокрема переведено серед громадянства збірку. Частину зібраних грошей переведено до Централі Братсва УСС-ів у Філядельфії на Видавничий Фонд   —   а за осталі придбано прапор. Емблему прапора УСС-ів згідну з ориґіналом намалював ветер. Українського Канадського Леґіону п. Григорій Данко,   —   а виконання довершила місцева бизнесова фірма.

Бенкет

На доручення голови Комітету, адютант Яр. Кульба впровадив за президіяльний стіл почесних гостей: обох оо. капелянів, добродійку пані Леонію Слюзар, вдову по сл. п. Ігореві Федеву пані Наталку з Трильовських і вдову по сл. п. Корнилі Редкевичу пані Катерину; дружин бувших УСС-ів та присутніх живучих ветеранів з дружинами.   Між ними, посередині стола заняв місце господар бенкету п. Б. Панчук, а з лівої сторони кінця столу адютант Я. Кульба.   Публіка числом около 300 осіб заняла місця при столах, а між нею відпоручники місц. організацій: Організація Українок Канади ім. О. Басараб, Українське Нац. Об'єднання, Українська Стріл. Громада, МУНО, Українська Нац. Кредитова Спілка, Українська Народня Каса, Союз Був. Ураїнських Вояків, ЛВУ, Т-во Просвіта, Жін. Т-во Просвіта, Жін. Т-во ім. Л. Українки при Просвіті, ЦУМ, Пластова Станиця, СУМК, УКЮ, Український Корол. Леґіон ім. Мазепи, Станиця Б-ва 1 Дивізії УНА та Станиця Бувш. Вояків УПА.

Під гомін привітальних оплесків увійшов на залю ансамбль бандуристів (дівчат-хлопців) з Оттави числом 24 молоді СУМК, під проводом організатора-дириґента Евгена Метулинського (священичого роду), який вшанував УСС-ів коротким високо-мистецьким концертом стрілецьких пісень, за що був нагороджений спонтанними оплесками святочної громади.  Слід згадати, що душею ансамблю є теж його адміністратор п. Іван Івашко.  Ювілейна доповідь ерудиційно й сумлінно опрацьована і виголошена особисто її автором Високопреподобним о. д-ром Вол. Слюзарем являє собою архитвір історичної правди, що 5 травня 1900 р. у селі Завалля на Підкарпатті, заходами сл. п. д-ра К. Трильовського у гуртку молоді Січ зродженою стала, геройською бувальщиною УСС-ів у їхній Збройний Чин заклята, військовими формаціями УНР, УГА, 1 Дивізії УНА і лицарями УПА вирощувана, та сучасністю героїчної доби нових одержимих воїнів Морозів, Плющів, Чорноволів, Зарицьких, Світличних і їм подібних за святу ідею Визволення Матері України сущих, ріками крови й горами трупів освячена та побратимством зброї припечатана   —   безсмертною слава!

Деклямація поеми Леоніда Мосендза п.н. Баляда про побратима була другим архитвором мистецького виконання пор. Дивізії УНА п. Євгена Костюка.   Коротеньку згадку п.н. Вони йдуть з присвятою старшинам у спільній могилі над Дністром У Миколаєві спочилим, зокрема своєму стрийкові і братові   —  виголосив віршом свого авторства п. Ілля Гольденберґ.

Зворушливим було відзначення Ювілейними відзнаками 60-ліття УСС-ів двох пань-вдів по українських січових стрільцях пані Наталку Федів і пані Катерину Редкевич.   Слово до цього акту мав УСС Яким Редчук, відзначення виконав хорунжий Теодор Давидович.  Вручено теж посмертну відзнаку п. Богданові, синові сл. п. УСС-а Рудольфа Ботулинського, а привіт дістав оплесками син сл. п. д-ра Ігора Федіва п. Богдан.   Молоденькі пластунки Меланія Ковальчук і Надія Полюга заквітчали УСС-ів первоними гвоздиками, а пань   —  вдів червоними рожами.   Був це жест пошани для ветеранів-ювілятів від місцевого Відділу Організації Українок Канади ім. О. Басараб. За жерственну і невтомну працю та зусилля придбання фондів на видання ІІ тому За Волю України п. І. Король з доручення Гол. Братства УСС-ів в Філядельфії наділив голову Комітету п. Богдана Панчука ювілейною відзнакою УСС-ів.   Милою для ока розрадою, що стала для всіх душевним пиром, була настроєва музика "козацької" камерної оркестри Рушничок з репертуаром стрілецької музичної творчости, на тлі якої п. Борис Будний, урядовець Уряду в Оттаві, спільно з членами оркестри пп. Андрієм Гарасимовичем, Степаном Андрусяком, Євгеном Осідачем і Юрієм Штиком оформили словно-музичний монтаж у 4-ох уривках: 1. Січовик, 2. Стрілець, 3. Кучма, 4. Стежа.   Автор слова п. Будний рецитував уривки під супровід оркестри і пісень Їхав стрілець на війноньку, Маєва нічка, Як з Бережан до кадри, Ой видно село.  Спонтанні оплески були признанням і подякою виконавцям монтажу.

Офіційну частину програми закінчила уважливим але й бадьорим словом привіту УСС-ам-ветеранам від молоді з обітницею додержувати і передати наступному поколінню ідею їхнього Збройного Чину   —   панна Віра Гомонко.   Господар бенкету п. Б. Панчук привітавши відпоручників організацій, подякував усім за привіти та щедрі датки "кумам" під час свячення прапора зазначуючи, що кожний жертводавець одержить окремо історичного зазначення Грамоту подяки за зложений Ювілейний дар на фонд УСС-ів, яку Станиця придбала.

Бенкет проходив в товариській атмосфері гарно і культурно, а понад все весело під керівництвом 12-ти членок господарської референтури ОУК в Монтреалю на чолі з шан. панями: Ірини Гомонко  —   заля, та Христини Білокрилої  —   кухня.   Їм усім наша щира дяка нарівні з Діловим Комітетом, за особливі труди-зусилля працю панам: майорові Б. Панчукові та п. Іванові Королеві ветеранові УСС-ів велике Спасибі та побажання Многих літ ще прожити.   Святочний Комітет сердечно дякує керівникові радіо-мовлення Українському Часові, панові Іванові Опаренкові за запис на магн. стрічці перебігу проґрами Свята для збереження в пам'яти цього небуденного Ювілею грядучим поколінням.  Наприкінці щира подяка від живучих УСС-ів панові Ярославові Шкляреві за безкорисне а високо мистецьке опрацювання Ювілейної Грамоти для жертводавців та оформлення програми Свята. Програма була старанно опрацьована, уміло виконана у вояцькому дусі. Настрій учасників був поважний й задовільно вдержаний.   Кожний учасник виніс з Торжественства Посвячення Прапора якнайкраще важення. Хто не був на тому  —  жалує, а ті що були, бажали б собі ще раз щось таке бачити і переживати.   Історично, релігійно-обрядове посвячення прапора Українських Січових Стрільців закінчено славним Ще не вмерла Україна.

Ювілейний апель УСС-ів