Зміст книги УСС

Кокарда 60-го Ювілею Братства УСС, 13. ІХ. 1974.

Згідно з природним законом життя, всі Українські Січові Стрільці вже відійшли у Вічність.  Учасників Листопадового Зриву 1918 р. вже між нами немає.  Але вони зустрінулися ще раз у 1974 році, щоб відсвяткувати 60-річний Ювілей УСС-ів та одночасно врочисто провести свій власний Останній Стрілецький Апель.

Тепер нам неможливо дізнатися, як саме відбулися 60-ті роковини УСС-ів у Філядельфії, США, де існувала тоді не найбільша, але головна, станиця і також квартира Головної Ради Братства УСС.   Знаємо, що святкування відбулися в неділю 13 жовтня 1974 р., що присутніх там УСС-ів було 31, але на превеликий жаль, не маємо в руках ніякого протоколу чи звіту, який описав би нам ті історичні дії останньої рештки цієї Останньої Сотні.

В наступній світлині з'їзду ми подаємо прізвища тих УСС-ів, які нам є відомі. А ті, яких не вдалося ідентифікувати, є цифровані на світлині (1, 2, 3...) і також відзначувані знаком запитання (?).   Якщо між читачами цього сайту виявляться такі, які могли б розпізнати деяких з тих невідомих УСС-ів, то просимо поінформувати нас на електронну адресу сайту і ми впишемо ці нові імена.

Від ліва, Перший ряд: Яким Редчук, (1 - ?), (2 - ?), (3 - ?). Другий ряд: (4 - ?), (5 - ?), (6 - ?), (7 - ?), Іван Поритко, Гандзя Дмитерко-Ратич, (8 - Дмитро Ріпак), (9 - Степан Булак), (10 - Іван Юзик), (11 - ?). Третий ряд: (12 - ?), (13 - ?), (14 - ?), (15 - ?), (16 - ?), (17 - ?), (18 - ?), (19 - ?), (20 - ?), Іван Король, (21 - ?). Четвертий ряд: Франц Штик, (22 - ?), (23 - ?), (24 - ?), (25 - ?), (26 - ?).

В тому часі, 1974 року, в усьому вільному світі нараховувано лише 81 членів у десятьох станицях, а саме: в США   –  Ню Йорк (22 члени), Чикаґо (10 членів), Філядельфія (8), Клівленд і Детройт (4); а в Канаді  –  Торонто (17), Вінніпеґ (7), Монтреаль (5), Едмонтон (3); та Арґентина (5).   В Австралії і Німеччині всі члени Братства УСС вже були померлі і там Станиці були зліквідовані.   А щодо тих УСС-ів які ще залишилися здорові, то похід їхньої Сотні за волю і долю України остаточно закінчився після з’їзду в Філядельфії 1974 р.  Десять останних Станиць, які 34 років тому ще були активними, є до цього року (2008) теж всі зліквідовані.

Хоч конкретних інформацій нам бракує, формальна частина того з'їзду без суміву відбулася згідно із вкоріненою стрілецькою традицією. А ця традиція є описана в 24-ому розділі книги історії УСС-ів, який знаходиться на цьому сайті під заголовком ‘’40-річчя УСС’’.

Подаємо опис подібних святкувань, які відбулися 20 років раніше, у 1954 р., з нагоди 40-річного Ювілею УСС.

Зворушлива хвилина вшанування стрілецької традиції. Д-р І. Подюк, на приказ Гол. Ради Братства УСС, самітно запалює свічку до Ювілейного Апелю УСС 11. ІХ. 1954. Самі ж Українські Січові Стрільці, яким доля дозволила дожити свого 40-річного стрілецького Ювілею, відсвяткували його Ювілейним Апелем. Відбувся він 11. вересня 1954 року, в одній і тій самій годині і мінуті.   Цей Апель мав чисто внутрішній характер і був призначений тільки для УСС.  Головна Рада Братства УСС видала наказ придержуватися точно часу і тексту Апелю.   В означеній годині провідник Апелю засвічує свічку, командує "позір", і читає: "В цю хвилину всюди, де дійшов наказ Головної Ради Українських Січових Стрільців, стоять товариші зброї на "Позір", 1. На пам'ятку дня вимаршу Українських Січових Стрільців на поле бою за волю України.   (Всі співають "Гей у лузі червона калина"). 2. На віддання пошани товаришам, що впали в боях, згинули по в'язницях, померли в службі українському народові.   (Одно-хвилинна мовчанка). 3. На засвідчення, що Українські Січові Стрільці готові все і всюди служити вірно тій ідеї, для якої пішли в 1914 році в бій.   (Всі співають - Національний Гимн). Після того провідник каже: "Апель скінчений". Гасить свічку і командує: "Спочинь".   Хто не міг бути на спільному Апелю, мав у себе вдома засвітити свічку, стати на "Позір" і відбути однохвилинну мовчанку. Незвичайна форма Ювілейного Апелю скромна, проста й коротка, відзеркалювала вояцькі чесноти УСС, якими вони відзначалися в часах боєвих дій.   А одночасність проведення його ще більш злучила в одно тіло розсіяних по всьому світі побратимів, тієї "Останньої Сотні" Українських Січових Стріцьлів.

Не трудно уявити собі, що останній Стрілецький Апель у Філядельфії мав ідентичну форму. Проте, на жаль, прізвище того, хто запалив останню свічку, дав наказ станути на "позір", а провів Апель, правдоподібно залишиться невідомим.

Документи з 60-річного Ювілею

Організатори Ювілею вирішили видрукувати і розповсюднити книжечку з двома знаменитими промовами, виголошеними під час з’їзду УСС-ів. Одну промову-статтю п. з. Українське Січове Стрілецтво і мазепинська ідея написав д-р Степан Ріпецький.  Другу промову виголосив д-р Іван Поритко, голова Братства УСС, на тему діяльности тієї організації та її вплив на українську спільноту у всьому світі на протязі 60 років, тобто від 1914 до 1974.

В іншій частині сайту один стрілець висловлює погляд, що вартість будь-яких святкувань, хоч і як величавими вони не були б, ніколи не є тривала.  Зате книга, чи писаний документ, безперечно вшанує і збереже триваліше світлу пам’ять УСС-ів, а в додатку залишить і передасть від живучих ще стрільців ювілейний дарунок для молодшого покоління, щоб воно знало про УСС-ів не тільки зі стрілецьких пісень, а з першоджерела – від безпосередніх учасників історичних подій.  Саме тому згадана книжечка є для нас найбільш тривалим і найдорожчим дарунком, яким Остання Сотня могла б нагородити своїх нащадків.   Отже, шановні Читачі, привітайте цю книжечку і перечитайте її.   В ній знайдете несподівані цінності.

Варто теж прочитати книгу д-ра С. Ріпецького на ту саму тему, видану 20 років раніше, на 40-овий Ювілей, п. з. Українське Січове Стрілецтво - визвольна ідея і збройний чин, яка знаходиться в електроннім виданні на сайті http://exlibris.org.ua/uss/

Ювілейний прапор

Рівночасно з підготовкою до 60-річного Ювілею, станиця УСС в Монтреалі під час Академії Листопадового Зриву 1973 року зобов'язалася створити копію прапора УСС-ів, бо ориґінальний прапор пропав; правдоподібно опинився у ворожих руках.

Див. 2-гу титульну сторінку книги УСС-ів
Див. ст. № 123 книги УСС-ів

Відновлення прапора мало подвійну ціль – відзначити 60-річний Стрілецький Ювілей і пригадати молодшому поколінню мазепинську ідею і Збройний Чин УСС-ів.  Фонди, щедро пожертвувані громадою, були розподілені між Головною Радою Братства УСС-ів у Філядельфії (на видавничі потреби) та проєктом виготовлення прапора також у Монтреалі.

Емблему прапора, згідно з ориґіналом, намалював ветеран і член українського відділу Канадського Леґіону, Григорій Данко.   Прапор, виготовлений місцевим підприємством, був торжественно освячений навесні 1975 року.

Точний опис освячення і бенкету, які відбулися 16 березня 1975 року, залишила нам на пам'ятку сл. п. Марія Давидович.  Читачі, яких це цікавить, повинні клацнути тут, щоб прочитати переписану на сайті статтю, надруковану в газеті Український Голос, Вінніпеґ, Ман., в середу 30 жовтня 1975 р.